Середа, 26.4.2017, 00:00:00 RSS RSS Статті в Академії Гугл You Tube

TRANSLATOR (ПЕРЕВОДЧИК)
ГРУПИ В СОЦМЕРЕЖАХ
Сторінка Товариства у Фейсбуці
Сторінка Товариства Гугл плюс
Сторінка Товариства в Однокласниках
Сторінка Товариства ВКонтакті
ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР
Пошук
Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Наше опитування
Яка тематика краєзнавства Зміївщини цікавить Вас найбільше?
Всього відповідей: 2
НАШІ ПАРТНЕРИ
Сайт Дарії Беднер
НПП «Гомольшанські ліси» Зміївське наукове краєзнавче товариство
Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька Історичний факультет ХНПУ ім. Г. С. Сковороди
Зміївський ліцей №1 ім. З. К. Слюсаренка Музейний комплекс Зіївського ліцею №1 ім. З. К. Слюсаренка
Электронный научный журнал «Змиевское краеведение» (Electronic scientific journal «Zmiev Local Lore») Факультет геології, географії, рекреації і туризму
Відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації Відділ культури Зміївської районної державної адміністрації
ГЕОГРАФІЯ ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ
Map
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

БЕЗПЕКА САЙТУ
Adguard McAfee Secure
Результаты антивирусного сканирования Monitored by: InternetSeer - Web Site Monitoring
АВТОРСЬКІ ПРАВА

Усі права захищено. Посилання на цей сайт при копіюванні матеріалів обов'язкове.

Protected by Copyscape

Статті та інші матеріали, викладені на цьому сайті доступні за ліцензією «Із Зазначенням Авторства - Некомерційна» (CC BY-NC). Ця ліцензія дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів опубліковані на сайті матеріали некомерційним чином.

ДУДКО ДМИТРИЙ МИХАЙЛОВИЧ

(9 декабря 1956 - 24 апреля 2014)

Родился в 1956 г. в г.Харькове.

В 1974 г. закончил исторический факультет Харьковского государственного университета им. А. М. Горького.

В 1979-1981 гг. – сотрудник Харьковского областного государственного архива.

В 1982-1985 гг. – учитель истории и русской литературы в сельских школах Харьковской области.

С 1985 г. – сотрудник Литературно-мемориального музея Г.С.Сковороды, ныне – хранитель фондов (ведущий).

В 1990 г. защитил кандидатскую диссертацию «Проблемы верований ираноязычных народов Восточной Европы І тыс. до н.э. – первой половины І тыс. н.э. в отечественной и зарубежной историографии» (Институт востоковедения АН СССР, научный руководитель – доктор ист. наук Д. С. Раевский).

Автор 150 научных и научно-популярных работ.

Научные интересы: славянская и скифо-сарматская мифология, археология, сковородиноведение, современная фантастика.

Основные печатные работы

Скифский религиозный праздник в отечественной и зарубежной историографии // Советская этнография. 1988. №2. С.57-65.

Белый остров Ахилла и индоиранская мифология // Восток. 1993. №1.

Мифологическая этнография Восточной Европы: Геродот, Псевдо-Захария, Нестор // Этнографическое обозрение. 1999. №6. С.33-41.

Свет из иранского мира // Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М,: ЭКСМО-Пресс, 2002. 496 с. (Антология мудрости).

Велесова книга: Славянские Веды. Сост, пер., пред., ком., статьи Д.М.Дудко. М,: ЭКСМО-Пресс, 2002. 400 с. (Антология мудрости).

Парные боги-всадники у славян и иранское влияние // Восток. 2002. №5. С.5-17.

Матерь Лада: Божественное родословие славян. Языческий пантеон. М,: Эксмо, 2003. 432 с. (Антология мудрости).

Славяне и сармато-аланы: взаимодействие в религиозно-мифологической сфере // Хазарский альманах. Т.2. К.–Х.–М., 2004. С.34-46.

Раннеславянские культовые фигурки из Фессалии и их мифологическая семантика // Харьковский археологический сборник. Вып.3. Х.: Мачулин, 2008. С.76-91.

Голубиная книга. Славянская космогония. Сост, пер. и ком. Д.М.Дудко. М,: ЭКСМО-Пресс, 2008. 432 с. (Антология мудрости).

Нащадки Григорія Сковороди// Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. 2009. №2. С.173-176 (Нащадки Григорія Сковороди).

Давньоіндоєвропейські джерела соціальної філософії Сковороди // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Н.с. 1998. Т.6. С.39-48.

Язичницька містика Григорія Сковороди // Пам’яті Григорія Сковороди: Матеріали наукової конференції, присвяченої 275-й річниці від дня народження народного українського філософа та поета. Х.: ХДПУ, 1998. С.60-63.

Григорій Сковорода в спогадах сучасників і народних легендах. Упор. В.Г.Штих. Передм., пер. рос. текстів і коментар Д.М.Дудко. Х.: Оригінал, 2002. 96 с.

Грицьків яр – сковородинівське місце в с.Малижено на Золочівщині // Культурна спадщина Слобожанщини: Історія та краєзнавство. Ч.3. [Матеріали VIII Слобожанських читань]. Х.: Курсор, 2005. С.53-56.

Михайло Антоновський – перший видавець Сковороди // Григорій Сковорода: глобальне і національне: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 19 травня 2007 р. Х.: ТО «Ексклюзив», 2007. С.117-123

Г.С.Сковорода і масони: свободолюбство на Україні і в Росії XVIII ст. // Демократичні цінності, громадянське суспільство і держава: Матеріали ХІІІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. Х.: Прометей-прес, 2005. С.53-56.

Григорій Сковорода: європейське і євразійське // Сталий розвиток в контексті проблем формування особистості та ідей Г.С.Сковороди: Матеріали Міжнародної наукової конференції в межах великого проекту «Григорій Сковорода-300». 16-17 жовтня 2008 р. Х., 2007. С.39-41.

Г.С.Сковорода і україно-російські взаємини XVIII ст. // Григорій Сковорода: на зламі епох: Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції. 20-21 травня 2010 р. Х., 2010. С.58-64.

Григорій Сковорода і фантастична література // Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. 2010. №3. С.218-221.

Г.С.Сковорода і слов’яно-арійський міф про країну блаженних // Григорій Сковорода і проблеми соціального буття: Матеріали VІ Всеукраїнської наукової конференції. 21 травня 2011 року. С.Сковородинівка, 2011. С.48-52.

А.П.Ковалівський – сковородинознавець з роду Ковалівських // Переяславські Сковородинівські студії. Зб.наук.праць. Філологія. Філософія. Педагогіка. Вип.1. Переяслав-Хм., 2011. С.275-281.

Григорій Сковорода і Стародавній Єгипет // Філософія спілкування. 2011. №4. С.158-160.

Г.С.Сковорода і світова традиція вільнодумства (середньовічна Європа і Схід) // XVI Сковородинівські читання. Народна мудрість у творчості Г.С.Сковороди. 27 липня 2012 року. Х., 2012. С.7-11.

Г.С.Сковорода та вільнодумство епохи Просвітництва // Григорій Сковорода у світлі філології, філософії та богослов’я: Матеріали ХХ Харківських міжнародних Сковородинівських читань, присвячених 290-річчю з дня народження Г.С.Сковороди (27-29 вересня 2012 року). Сковородинівка–Х.: Видавець Савчук О.О., 2013. С.210-212.

Литература о нём:

Мороз В. Баринов Дмитрий // Фантасты современной Украины. Энциклопедический справочник. Х.: Изд.дом «Инвестор», 2007. С.56-58.

 

ДОН КИХОТ СИЛ СВЕТА

Ведь ты бессмертен,- ибо
Из нас, из донкихотов!

(из стихотворения Е.Евтушенко
на смерть Гарсиа Лорки)

На праздничных демонстрациях в честь советских праздников и на митингах протеста всегда можно было встретить яркий самодельный плакат, наклеенный на кусок фанеры, всегда остро сатирический и всегда «на злобу дня». Нес плакат высокий человек, длинный и нескладный, как Дон Кихот.
Это и был Дон Кихот нашего времени – кандидат исторических наук, сотрудник музея Сковороды, писатель-фантаст, коммунист Дудко Дмитрий Михайлович.
Как Дон Кихот, он всегда был готов встать на защиту обиженных и угнетенных, только противниками у него были не ветряные мельницы, а нынешняя людоедская власть. Дудко Дмиитрий Михайлович был неизменным участником всех антифашистских пикетов и пикетов в защиту политических заключенных, которым всегда оказывал действенную помощь.
«Я хочу, чтоб к штыку приравняли перо…» Это про него, ученый и писатель боролся тем орудием, которым владел в совершенстве – своим пером. Дмитрий Михайлович был одним из основателей харьковского Союза Коммунистови и его председателем. Он сотрудничал со многими газетами левой ориентации и писал статьи о нашем героическом прошлом и современные очерки.
Писатель-фантаст создал яркие образы современной фантастики: подарил нам Ардагаста – царя Россов, борца с Тьмой за Сияющую Правду, и других борцов против несправедливости, открыл тайну братства Грааля. Последний его (еще не опубликованный) фэнтэзийный роман рассказывает об удивительных приключениях Григория Сковороды и графа Калиостро.
Дмитрий Михайлович был деятельным членом Клуба любителй фантастики, его доклады на заседаниях клуба всегда вызывали большой интерес, он рассказывал о тайнах нашего исторического прошлого, о скифах и венедах, мифах древних славян и о проблемах современной фантастики.
Когда в результате смены городского головы, отпраздновав свой 10-летний юбилей, прекратил существование харьковский фестиваль русскоязычной фантастики «Звездный мост», харьковские любители фантастики не остались без ежегодного праздника. Был проведен фестиваль «Краснозвездный мост», хоть и меньших масштабов, чем его предшественник, но все же собравший писателей фантастов левой ориентации со всей Украины и других стран СНГ. Мало кто знает, что идея проведения этого фестиваля принадлежала Дмитрию Михайловичу. Фестиваль был проведен во многом именно благодаря его стараниям.
Как и положено Дон Кихоту, Дмитрий Михайлович был неисправимым оптимстом. Его остроумные рассказы и повести в жанре альтернативной истории полны ярких картин торжества идей социализма. Дмтирий Михайлович консультировал проведение ролевых игр, в основе которых лежало знаменитое «Слово о полку Игореве». Везде и всюду, как мог, пропагандировал наше великое прошлое и великое братство славянских народов.
Смерть безвременно унесла его из наших рядов. До последней минуты он сражался как мог, уже на больничной койке набирал последние статьи и рассказы. Буквально в день смерти он еще работал над своей последней книгой, и в ответ на уговоры друзей отдохнуть процитировал старую пословицу: «Помираешь, а рожь сей!»
И если, как писал Джон Донн, «когда умирает один человек, меньше становится все человечество», то когда умирает Дон Кихот, человечество становится беднее.


Харьковское отделение Союза коммунистов Украины

Все права защищены
Все права защищены
Траст. Анализ сайта zmiev-societas.at.ua
Valid HTML 40.1!
Valid RSS
Яндекс.Метрика
Счетчик PR-CY.Rank
Индекс цитирования
zmiev-societas.at.ua Alexa/PR