Головна » Архів матеріалів

З Днем незалежності!

Переглядів: 931 | Дата: 2014-08-24

Внимание!
Родственники, коллеги и ученики проводят сбор средств на сооружение памятника выдающемуся археологу, доктору исторических наук, профессору Харьковского Национального университета имени В.Н.Каразина, почетному гражданину города Харькова - Шрамко Борису Андреевичу. Просим откликнуться всех не равнодушных! Карта Приват банка 5168 7420 1586 9682 Телефон для справок +380501330630. Репост приветствуется
Переглядів: 1023 | Дата: 2014-08-15

Шановні колеги!
Щиро вітаємо вас з Днем археолога!
Нехай польовий сезон 2014 року принесе вам нові відкриття, які ще на один крок наблизять людство до істини!
Учена рада ГО «ЗНКТ»
 
На території СРСР традиція цього свята (як неофіційного) сягає Трипільської експедиції 1940—1950-х років, яку очолювала видатний археолог Тетяна Сергіївна Пассек (день народження — 15 серпня).
Уперше День археолога на теренах СРСР святкували 1947 року археологи Волго-Донської археологічної експедиції під керівництвом Бориса Міхліна. Відтоді це свято відзначали всі археологічні експедиції, що перебували на дослідженнях «у полі». Цього дня новачків посвячують у археологи за всіма правилами давніх містерій
(Матеріали Вікіпедії)
Переглядів: 968 | Дата: 2014-08-15

Згідно з Рішенням №108 Державної податкової інспекції Зміївського району ГУ Міндоходів у Харківській області від 16 липня 2014 року громадську організацію "Зміївське наукове краєзнавче товариство" внесено до Реєстру неприбуткових організацій.

Президент ГО "ЗНКТ" Ю. О. Бутенко

Переглядів: 935 | Дата: 2014-07-30

Шановні колеги!

Гості нашого сайту!

Вітаємо вас з Днем хрещення Русі!

Хрещення відбулося у часи послаблення внутрішньополітичного стану у Візантійській імперії. У другій половині (80-х рр.) Х ст.вибухає вкрай небезпечне антиурядове повстання на Сході імперії, очолюване Вардою Фокою і підтримане населенням Таврії. Скрутне становище, у якому опинився імператор Візантії, змусило його звернутися до Києва з проханням про військову допомогу. Умови, за якими Київ погоджувався допомогти Візантії, продиктував Володимир. За ними київський князь зобов'язувався допомогти імператору придушити повстання, а за це той мав би віддати за Володимира свою сестру Анну (тобто Володимир отримував би права на візантійський трон) та сприяти хрещенню населення Київської держави. При цьому Володимир спочатку отримав відмову, і тільки захоплення ним візантійській колонії Херсонесу (Корсунь) примусило Візантію укласти цю угоду.

Про те, звідки прийшла ієрархія в Україну, є різні теорії. Перша, що ієрархія прийшла з Візантії (Є. Ґолубінський, М. Грушевський, Й. Пелеш, М. Міллер, Ф. Дворнік). Другу теорію (рим.) відстоюють Банімґартен, Жюжі та М. Коробка. Никонівський літопис говорить про посольства до Володимира від папи (988, 991, 1000) та до папи від Володимира (994, 1001). Третю теорію (охридську або македонську) висунув М. Приселков, а з українців її підтримують історики Т. Коструба, С. Томашівський, з росіян А. Карташов, Є. Шмурло, Г. Федотов, П. Ковалевський, німець Г. Кох. Вона ґрунтується на подібності мови. («Номоканон» прийшов в Україну в болг. ред.). Четверту теорію (тмутороканську) висунув Ю. Вернадський і за ним М. Чубатий. Обидва автори є тієї думки, що в межах Київської держави в часи хрещення Володимира вже існувала ієрархія в Тмуторокані.

Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу — «волхви», вплив яких на південних землях Руси був незначний. Натомість на півночі у НовгородіСуздалі, Білоозер'ї вони підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священників. Ще довго співіснували між собою деякі елементи поганської віри, переважно обрядів, із християнством (т. зв. двовір'я).

Для унормування церковного життя у своїй державі, Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства: Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського. Перша згадка про митр. на Русі відома з 1037, хоч — раніше мусів бути архієп., який наглядав над руською церквою. Першим митр., який згадується, був грек Теотемпт (див. Київ. митрополія). Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов — підвалини цивілізованого і мирного життя, об'єднало релігійно велику державу Володимира і позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення.

З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були свящ. з Корсуня, які знали слов. мову. Факт, що з прийняттям християнства не прийшло до безпосереднього політичного опанування Русі Візантією, а відкрито новій християнізованій спільноті зв'язки з далекими і близькими сусідами, слід уважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення Русі і слов. Сходу.

Переглядів: 956 | Дата: 2014-07-28

Шановні поети та композитори Зміївщини!

Згідно з рішенням Загальних зборів Зміївського наукового краєзнавчого товариства (протокол № 1 від 21 червня 2014 року), Учена рада оголошує конкурс зі створення гімна Товариства - написання слів на музику "Gaudeamus".

З приводу умов конкурсу звертатися за адресою: Zmiev-societas@yandex.ua

З повагою, Учена рада.

Переглядів: 1013 | Дата: 2014-07-23

10 червня 2014 року на базі універсальної видавничої платформи RAE Editorial System видавництва "Академия естествознания" створено електронний науковий журнал "Змиевское краеведение".

Обрано тариф "Безкоштовний". Наразі триває тестування та заповнення 1-го № матеріалом. Дійсних членів просимо реєструватися на вказаному сайті та надсилати свої статті (див. правила).


 

Переглядів: 996 | Дата: 2014-07-12

Зміївське наукове краєзнавче товариство, керуючись статутною метою, ідеями Просвітництва та розвитку культури і науки на теренах Зміївського краю, відкрите до співпраці з організаціями та установами, що мають такі ж цілі.

20 червня 2014 року підписано Договори про співпрацю зі Зміївським ліцеєм № 1 ім. З. К. Слюсаренка та з відділом культури та туризму Зміївської районної державної адміністрації.


 

Переглядів: 913 | Дата: 2014-06-20

Увага!

Шановні колеги! 21 червня 2014 року об 11-00 у приміщенні Центру краєзнавства ім. академіка П. Т. Тронька (Харків, пл. Свободи, 6, кімн. 604) відбудеться Перше чергове засідання Загальних зборів Зміївського наукового краєзнавчого товариства.

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ ДІЙСНІ ЧЛЕНИ ТОВАРИСТВА.

Порядок денний:

  1. прийняття нових членів та вручення посвідчень;
  2. звіт про використання фінансових коштів (доповідач Ю.О.Бутенко);
  3. звіт про діяльність Товариства  (доповідач Ю.О.Бутенко); 
  4. доповідь про стратегію розвитку Товариства  (доповідач Ю.О.Бутенко); 
  5. обговорення й прийняття Положень (про Вчену раду, про Наглядову раду, про членство, про ад'юнктуру, про структуру та посади та ін.);
  6. створення структури Товариства та обрання посадовців;
  7. питання видавничої діяльності (затвердження редколегії "Вісника", видавничих проектів);
  8. інше.

Проекти Положень найближчим часом будуть надіслані на електронні адреси (а у разі відсутності таких - поштою) усім дійсним членам.

З приводу доповнень до порядку денного звертатися за адресою Zmiev-societas@yandex.ua
 

Переглядів: 1095 | Дата: 2014-06-09

Всіх колег, науковців та краєзнавців щиро поздоровляємо зі святом П'ятидесятниці!

ТРІЙЦЯ (П'ятидесятниця) (грецьк. Pentekoste), одне з найбільших християнських свят, яке святкується на 50-й день від Великодня в пам'ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці. У Православній Церкві — велике двунадесяте свято. На Заході свято П'ятидесятниці не носить назви Трійці, хоча тісно пов'язується з її шануванням. З XIV ст. святом Трійці в Католицькій Церкві стала називатися неділя по П'ятидесятниці.

Зміст свята

Назву П'ятидесятниці свято одержало тому, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П'ятидесятниці, встановлене в пам'ять про дарування єврейському народові Закону при горі Синай; воно святкувалося в 50-й день після Великодня і припадало на закінчення жнив і збирання плодів, перші з яких приносилися в жертву в храмі. Саме в цей день, у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа, коли всі учні були зібрані в одній світлиці, раптом зробився шум, «ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів». Апостоли виповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами (Діяння апостолів 2:1-47). Зішестям Св. Духа на апостолів відкрилася довершуюча (?) діяльність третьої особи Пресвятої Трійці, і вчення Ісуса Христа про Триєдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти. Подія Зішестя Святого Духа на апостолів вважається початком Християнської Церкви.

Історія свята

За переказом, свято Зішестя Святого Духа встановлене апостолами, однак згадки про нього, що містяться в Новому Завіті (1 Коринтянам 16:8; Діяння 20:16), не дають підстав вважати, що мова там йде про святкування християнської П'ятидесятниці. Від II ст. немає достовірних свідчень про існування цього свята. Однак вже в історичних джерелах III ст. П'ятидесятниця представлена загальнопоширеним святом. Так, у Тертуліана П'ятидесятниця виступає і як період у 50 днів, і як християнське свято (Про хрещення, гл. 19). Про П'ятидесятницю як про окреме свято ясно говорить Оріген (Проти Цельса, VIII, 22). У «Апостольських Постановах» (III-V ст.) заповідано святкувати П'ятидесятницю: «Через десять днів по Вознасінні буває п'ятидесятий день від першого дня Господнього (Великодня); цей день так буде великим святом; тому що в третю годину цього дня Господь Ісус послав дарунок Святого Духу. П'ятидесятницю святкуйте одну седмицю» (кн. V, гл. 20). З IV ст. свідчення про П'ятидесятницю і як про священний період у 50 днів, і як про особливе свято стають загальними в церковних письменників (Августин, Іоанн Златоуст, Григорій Богослов). Іоанн Златоуст згадує про звичай прикрашати в цей день будинки зеленню, Григорій Богослов — про звичай хрещення в цей день. Від IV ст. до нас дійшов докладний опис богослужіння в день П'ятидесятниці в Ієрусалимській Церкві, що належить західній прочанці Сильвії. Богослужіння продовжувалося майже безупинно протягом доби і складалося зі здійснення Цілонічного пильнування в церкві Воскресіння, двох Літургій (у Мартиріумі і на Сіоні) і літії на Елеоні, у церкві печери, у Мартиріумі, у храмі Воскресіння і на Сіоні. Усе богослужіння закінчувалося близько півночі.

Богослужбове святкування

Від VII ст. зберігся опис найдавнішого чину богослужіння П'ятидесятниці в Ієрусалимському канонарі (Статуті) грузинською мовою. Цей чин має такі ж літії, які описані в Сильвії, і в них даються зародки сучасних трьох уклінних молитов, що читаються нині на святковій Вечерні. У Статуті Великої Константинопольської церкви (IX ст.) є повний чин богослужіння на день П'ятидесятниці для Східної Церкви. Це одне із найурочистіших богослужінь у році, має ті самі особливості, що і богослужіння Великодня і Різдва Христового.

Особливу урочистість додавав святу П'ятидесятниці звичай древньої Церкви робити в цей день хрещення оголошених. У IV ст. Василем Великим були складені уклінні молитви, що читаються на святковій Вечерні, що з'єднується з Літургією.

Свято П'ятидесятниці має один день передсвяткування і шість днів святкування. Наступного дня після П'ятидесятниці, у понеділок — свято на честь Усесвятого Животворящого Духа (Духів день). Віддання П'ятидесятниці відбувається в наступну після свята суботу. У день П'ятидесятниці храми по древньому звичаю прикрашаються зеленню і квітами.

 



 

Переглядів: 1123 | Дата: 2014-06-08

« 1 2 ... 8 9 10 11 12 13 »